З І З Н А Н Н Я

автора оповідання шановному читачу

Дуже давно подібна багатослівна назва італійської

кінострічки " Зізнання комісара поліції прокурору республіки” полонила не тільки мене.

Тепер я повинен

робити особисте зізнання.

Під час підготовки до друку книжки "Чиста правда”я заготував дуже гарний словничок використаних русинських слів. Але пізніше видавництво збірки виказало недоцільність цього словника, мовляв, це тільки зашкодить "стрункості і лагідності” книжки. В нашому краї подібний суржик- звичне явище.

Не передбачив я і того, що читачів, здебільшого-жінок, стурбувало інше-невдале кохання в розділі "Фрагменти молодості”. Дякую за увагу! Вони чомусь це рахують вінцем моєї біографії. Зрозуміло, кохання займає важливе місце в нашому житті- воно дає нам піднесення, настрій в праці, незрівнянну повсякденну радість. Без кохання життя втратило б стимул життя.

На жаль сталося непорозуміння. В житті кожної людини стається не так, як би хотілося, трапляються часті випадки нерозділеного, однобокого, кохання. І дуже добре, коли подібних "фрагментів” людина здатна пережити більше. Це допомагає вірніше владнати подальше життя, створити міцну сім'ю. З глибокої давнини існували красиві легенди про сумні випадки, причинами яких було надто палке кохання, кохання на все життя, або нерозділене кохання. На превеликий жаль таких випадків забагато і теперішнім часом. Як в електричній мережі-від перенапруги часто згорають запобіжники, а іноді і дороге обладнання. Я щасливий тим, що "фрагменти” молодості мене супроводжували все довге життя, доставляли мені багато радості, приємних емоцій, самопочуття, навіть покращували здоров'я. І ніякого негатива.

Ото-ж, мені тепер доводиться виправдовуватися, що героїні моїх оповідань самі вибирали подальші стежки життя. З одною з них ми іноді згадуємо минуле

навіть в присутності моєї дружини. В нас з нею тайн чи непорозумінь не існує. Тому ми давно вже відсвяткували золоту свадьбу, чекаємо на наступну, згадуючи юність і мої походеньки. Це, мабуть, допомогає долати життєві труднощі.

Відчуваю прикрість і від того, що чвстина читачів в розділі про міліцейські будні не виявляє погоні, перестрілки, арешти. Ніякого детективу. Так було задумано. Тут показано лише взаємини між громадянами і міліціонером, між міліціонером та його керівниками. Ця книжка, як вказано в передмові, мала бути легкою в читанні для будь-якої теперішньої людини. Місце для детективу відведено в наступній книзі.